Інститут Сорбції та Проблем Ендоекології

Сорбенти і каталізатори вже давно посіли чільні позиції в наукових та прикладних розробках, пов’язаних із створенням та промисловим освоєнням високих технологій одержання, виділення і очищення речовин для потреб біології, фармації, харчової промисловості, екології, радіохімії, атомної техніки, еферентної медицини та енергозбереження.

Наукові інтереси співробітників нашого Інституту, який створено в 1991 році, охоплюють не лише передові напрями сорбційної науки, але й пов’язані з ними суміжні області матеріалознавства, захисту довкілля, енергозбереження та медицини. Найбільша увага при цьому приділяється створенню нетрадиційних методів синтезу та дослідженням, перш за все, вуглецевих сорбентів медичного призначення та високоселективних неорганічних іонітів, а також каталізаторів реакцій переносу електронів та протонів.

Вперше в світовій практиці розроблено і освоєно прості, економічні та ефективні золь-гель методи і технологію безперервних процесів виробництва сферично гранульованих неорганічних іонітів, змішаних оксидних каталізаторів та термостійких твердих кислот.

Запропоновано і теоретично обґрунтовано механізми впливу гетероатомів на сорбційні, каталітичні та електрохімічні властивості активованого вугілля. Розроблено серію вуглецевих і вуглець-мінеральних сорбентів медичного призначення та сорбуючих харчових і кормових біодобавок. Це дозволяє вирішувати проблеми детоксикації організму, проводити ефективну профілактику та лікування широкого спектру захворювань та отруєнь і нормалізацію багатьох патологічних станів. Сформульовано і всебічно підтверджено концепцію використання сорбентів для екологічного захисту організму (ендоекологія).

Основні етапи організаційного становлення та розвитку Інституту

Наукові розробки по сорбентах та каталізаторах починались в Україні ще в 20-30-ті роки, а потім активно розвивались в 60-70-х роках минулого століття в Інституті фізичної хімії ім. Л.В. Писаржевського АН УРСР, зокрема, за участю декількох кадрових працівників нинішнього Інституту сорбції та проблем ендоекології НАН України.

В 1979 році група з 13 співробітників, до складу якої входили доктор хімічних наук В.В.Стрелко, кандидати хімічних наук: М.Т. Картель, В.М. Бєляков та інші, перейшли з Інституту фізичної хімії ім. Л.В. Писаржевського АН УРСР до Інституту загальної та неорганічної хімії ім. В.І. Вернадського АН УРСР(ІЗНХ). На основі цієї групи було організовано спочатку лабораторію, а потім відділ сорбції та тонкого неорганічного синтезу, який далі трансформувався у однойменне Відділення при ІЗНХ. Організації Відділення передувало створення за ініціативою та за безпосередньою участю професора В.В. Стрелка Спеціального конструкторсько-технологічного бюро (СКТБ), яке було націлене на виробництво і випуск сорбентів для тонких хімічних технологій, екології та медицини.

Дослідження, які було виконано в рамках Відділення і СКТБ, зокрема, позитивні результати робіт по застосуванню медичних сорбентів для захисту від наслідків радіаційних опромінень ліквідаторів в зоні роботи Чорнобильської АЕС, стали основою для організації у січні 1991 року Інституту сорбції та проблем ендоекології АН УРСР (Розпорядження РМ УРСР №7 від 11.01.1991 року, постанова Президії АН УРСР №36 від 05.02.1991 року).

Директором Інституту було призначено члена-кореспондента АН УРСР В.В. Стрелка (в 1995 році його було обрано академіком НАН України за спеціальністю “Хімія адсорбентів і адсорбція”), який він очолював впродовж 26 років. З 2017р. по січень 2021р. академік В.В. Стрелко був почесним директором ІСПЕ НАН України та Радником при дирекції Інституту.

Згідно постанови РМ УРСР №228 від 23.08.1990 року Інститут сорбції та проблем ендоекології було включено до переліку об’єктів АН УРСР, будівництво яких проводилось за рахунок коштів Мінчорнобилю. В 1997 році було збудовано та здано в експлуатацію лабораторно-технологічний корпус Інституту.

У грудні 2017 року директором Інституту призначено члена-кореспондента НАН України В.В. Брея.

Зараз в Інституті працює 105 співробітників, серед яких 65 наукових співробітників, в тому числі докторів – 6; кандидатів -33.

В структурі Інституту – 4 наукових відділів, два з яких очолюють члени Національної академії наук України: член-кореспонденти В.В. Брей, В.О. Зажигалов.